Тревожно видеть современную эпоху!
Эпоху телемаскарадов, масскультуры,
Виртуальной лжи!
Эпоху прививания липовой свободы,
Развития вероучений Сатаны!
Такое впечатление, что живём мы все
В сплошном театре, где режиссёром
Сатана!
Но это только время репетиций
перед спектаклем, и режиссёр
ещё готовит только главный
Маскарад!
Но верю я в победу Правды!
Спектакль будет кончен!
И приёт Христос!
И кончится эпоха маскарадов
Наступит Время Страшного Суда!
Комментарий автора: Попытка поэтического продолжения публицистической статьи "Эпоха посткультуры"
Дроздов Иван Викторович,
Московская обл. Г.Фрязино
Мне 48 лет. Я философ по образованию, православный христианин Интересуюсь философскими аспектами религии и науки. К вере в Бога пришёл к 33 годам, а стал православным хриситанином (в самосознании), хотя ещё очень "слабым" в 42 года!
Интересуюсь руской религиозной философией, философией религии, историей Церкви, религий!
С братской любовью ко всем! Иван! e-mail автора:filosof@fryazino.net
Прочитано 9091 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
